меню

Елітна нерухомість за гривню, або Як бізнес може обдурити українців і банки

24 Квітня 2017

Олена Єрмолова, заступник начальника управління проблемних активів Банку Кредит Дніпро, яка бере участь у розробці законопроекту про процедуру банкрутства, розповіла, чому закон у нинішній і в потенційній редакції не сприятиме подальшому розвитку фінансового сектора та економіки України. Банкір також запропонувала альтернативні норми, здатні змінити ситуацію, яка склалася

Цікава і досить резонансна подія сталася позаминулого року в Києві: на незаконному аукціоні було продано 8 квартир нового багатоповерхового будинку за загальною вартістю 8 грн – по 1 грн за квартиру. Як це відбувалося? Неіснуюча компанія проводить торги з продажу майна збанкрутілого підприємства, не допускаючи до них сторонніх учасників. Ця нерухомість – застава українського банку, який зараз перебуває на стадії ліквідації. Хоча Госпсудом Київської області проведення аукціону було заборонено, торги все одно відбулися. Власником квартир за 8 грн стала фізична особа.

Отже, продаж майна відбувся на повторному аукціоні, який передбачає можливість зниження вартості в рамках процедури банкрутства. Як надалі повинна була розвиватися ця неправомірна схема, гадаю, всім очевидно: недобросовісний бізнес – власник нерухомості – через третіх осіб перепродасть квартири кілька разів так, щоб знайти винного стало практично неможливо. На жаль, через недосконалість українського законодавства подібні механізми – зовсім не рідкісне явище.

Якщо вивести такі зловживання через недоліки закону в формулу, то це може мати приблизно такий вигляд:

1) затвердження судом порядку продажу майна (без згоди кредитора) – вартість майна визначається ліквідатором;

2) призначення торгів – організатор не зобов’язаний попереджати про аукціон кредиторів;

3) надання мінімального терміну для реєстрації учасників торгів. Як правило, адресу проведення аукціону також чітко не вказано. Далі майно продається особі, яка домовилася з ліквідатором, або ж відбувається:

4) проведення другого аукціону з початковою вартістю 80% від перших торгів і подальшою можливістю зниження ціни в ході аукціону до 50% від початкової вартості других торгів;

5) проведення третього аукціону з початковою вартістю 80% від других торгів із можливістю її необмеженого зниження в ході аукціону (аж до 1 грн).

Новий законопроект, який нібито повинен виправити цю ситуацію (№3132д), насправді – зовсім не панацея, і навіть більше, може в рази скоротити шлях від запуску процедури банкрутства до продажу майна за 1 грн.

Зокрема, ми бачимо істотні ризики в тому, що скасовується необхідність продажу заставного майна з кредитором; що майно може бути продане ще до затвердження реєстру кредиторів; що законодавчо закріплюється можливість зниження ціни вже на першому аукціоні й зобов’язання зробити це – на третьому.

Зупинити корупціонера

У свою чергу ми, банківське співтовариство, виступаємо за створення електронної торгової системи на тому самому принципі, що і система закупівель ProZorro. Крім того, вся інформація про майно та умови аукціону через електронні майданчики повинна розміщуватися на сайті держоргану з питань банкрутства. Безпосередньо і самі торги повинні проводитися за єдиними для всіх правилами в електронному вигляді, а участь у них можна взяти через будь-який сайт, під’єднаний до цього ресурсу.

За 1 гривню більше не продаси

Крім того, в рамках цього законопроекту вкрай важливо врахувати й інтереси самих кредиторів. Зараз банки практично не захищені законодавчо від недобросовісних клієнтів. Також необхідно обмежити права ліквідатора та судді. Механізм повинен працювати так, щоб продаж майна за 1 грн у нашій країні був просто неможливий. Ми бачимо цей механізм таким:

  • необхідно, щоб комітет кредиторів надав згоду на продаж незаставного майна, а кредитор із забезпеченням – згоду на продаж заставного майна;
  • необхідно надати право кредитору із забезпеченням отримати в рахунок погашення виданих кредитів заставне майно, не продане на повторних торгах за ціною останніх торгів;
  • у разі купівлі заставного майна з аукціону кредитором із забезпеченням розрахунок за договором необхідно проводити шляхом взаємозаліку вимог.

Процес продажу – не нескінченний

І третій складник у змінах, на наш погляд, повинен стосуватися оплати послуг ліквідатора при продажу заставного майна та компенсації його витрат.

Тобто винагорода ліквідатора має покриватися коштами, отриманими від реалізації майна, за умови, що такі витрати були узгоджені з кредитором. Крім того, можна встановити додаткову премію за реалізацію заставного майна так, щоб оплата послуг була гідною і гарантованою.

Хочу підкреслити, що впровадження та імплементації законопроекту про процедуру банкрутства вже давно чекає фінансове співтовариство, яке продовжує бути жертвою цих неправомірних схем. І доки шахраї наживаються, економіка країни, українські банки втрачають мільйони. Саме з цієї ж причини прийняття грамотного законопроекту від нашої країни чекає МВФ. 

ОФОРМИТИ ЗАЯВКУ