Банк Кредит Дніпро приєднався до Всеукраїнської інформаційної кампанії з платіжної безпеки #ШахрайГудбай., ініційованої Національним банком України. Із 3-го травня 2023 року вона стала продовженням першої подібної кампанії, що успішно пройшла у 2020 році.
Мета кампанії — поліпшити обізнаність громадян та нагадати їм про основні правила безпеки під час безготівкових розрахунків, особливо в мережі інтернет.
Під час повномасштабної війни платіжне шахрайство не зникло, навпаки спостерігалося збільшення проявів кібершахрайства та кіберзлочинності. Найпопулярнішим методом шахрайства з платіжними картками в Україні, як і у світі, традиційно залишається соціальна інженерія. Так. сума збитків банків, торговців, клієнтів від незаконних дій з платіжними картками за минулий рік становила понад 481 млн гривень. Це на 46% більше ніж у довоєнному 2021 році. Кількість незаконних дій з платіжними картками, за якими були понесені збитки, зросла на 8%. У 2022 році сума середня сума однієї незаконної операції становила близько 2 200 гривень, що на третину більше ніж у 2021 році (у 2021 році – 1 600 гривень).
Водночас, якщо порахувати рівень збитків від незаконних дій із платіжними картками в загальній сумі всіх видаткових операцій з платіжними картками, то він залишився відносно низьким. Так, на один мільйон гривень видаткових операцій із використанням платіжних карток на незаконні дії/шахрайські операції припадало 69 гривень. Це не набагато більше ніж у 2021 році (65 гривень), та свідчить про те, що минулого року сума збитків від шахрайства зростала співставно із зростанням суми операцій з платіжними картками українських банків. Також 86% від загальної кількості випадків платіжного шахрайства за 2022 рік відбулися в мережі Інтернет, водночас лише 14% – через фізичні пристрої (торговельна мережа, банкомати, пристрої самообслуговування).
«Ми впевнені, що кампанія #ШахрайГудбай особливо актуальна під час війни, коли шахраї використовують вразливість громадян, їх тривогу, скрутний стан. Протидіяти цьому можна лише через обізнаність та критичне мислення. Більшість випадків, коли громадяни втрачають свої кошти, виникають через розголошення ними даних своєї картки, одноразових паролів для підтвердження операцій, даних для входу до інтернет-банкінгу. Половина від загальної суми збитків від шахрайства з платіжними картками відбулася через соціальну інженерію. Їх можна було б уникнути, пам’ятаючи та дотримуючись правил безпечного використання платіжних карток, — зазначив директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Андрій Поддєрьогін. — Завдяки цій кампанії Національний банк разом із партнерами сподіваються нагадати якомога більшій кількості громадян, особливо молоді, яка є найбільш активним користувачем, важливі правила платіжної безпеки, підвищити обізнаність українців та продовжувати формувати в них безпечну культуру поведінки у віртуальному просторі».
Під час кампанії Банк Кредит Дніпро разом з Національним банком нагадуватиме громадянам про прості базові правила платіжної безпеки.
Із основних правил — це:
- необхідно тримати в секреті смс-коди від банків та мобільних операторів, три цифри на звороті картки (CVV-код), логіни та паролі від інтернет-банкінгу;
- перш ніж ввести в будь-яку форму дані своєї платіжної картки або паролі до інтернет-банкінгу, необхідно перевірити URL-адресу необхідного ресурсу, адже будь-які відмінності можуть свідчити про те, що користувач опинився на фішинговому сайті.
Раніше Банк Кредит Дніпро також підтримував ініціативи Національного банку. Зокрема, у 2021 році Банк брав участь в інформаційній кампанія із безпеки готівкових розрахунків «Анатомія гривні», в якій навчали українців швидко перевіряти банкноти гривні на справжність та нагадували населенню, які банкноти та монети в обігу, а які вже не приймаються до оплати. А в 2022 році в інформаційній кампанії із захисту прав споживачів фінансових послуг «Знай свої права: кредити» роз’яснювали населенню такі питання: на що звертати увагу під час оформлення кредиту, що таке кредитні канікули та реструктуризація, які їхні умови та порядок оформлення. захист прав позичальників та поліпшення знань споживачів про кредитні послуги.