меню

Експерт про те, чому власників компаній – недобросовісних боржників в Україні не притягують до відповідальності

21 Лютого 2017

Незважаючи на те, що в законодавчій базі України сьогодні існують норми, спрямовані на притягнення до відповідальності кінцевого власника бізнесу, повною мірою вони не працюють. І це в свою чергу створює серйозні юридичні перешкоди, зокрема й у поширених сьогодні судових розглядах банків із недобросовісними позичальниками – деякими представниками вітчизняного бізнесу. В результаті кредитори лишаються заручниками чинного законодавства і несумлінної поведінки позичальників. Про найпоширеніші зловживання процесуальними правами з боку бізнесу в ході III Legal Banking Forum розповіла Олена Сукманова, начальник юридичного управління Банку Кредит Дніпро.

«Багаторічна практика судових розглядів нашого банку з недобросовісними позичальниками, які відмовляються погашати власні мільйонні борги, дозволяє прогнозувати їхні дії надалі й систематизувати прийоми, які найчастіше застосовують такі клієнти, користуючись прогалинами в законодавстві, – розповіла Олена Сукманова. – Відвід судді та призначення колегії, неявка на судові засідання, ненадання доказів із неповажних причин, подання апеляційних та касаційних скарг щодо процесуально неіснуючих документів, зустрічні позовні заяви, необґрунтоване призначення експертиз і багато іншого – все це не суперечить закону, але також абсолютно не сприяє пошукові чесного і незаангажованого кінцевого рішення. Самі ж власники бізнесів зазвичай завжди уникають відповідальності».

Сьогодні в Україні діють три законодавчі норми, що створюють передумови відповідальності кінцевого бенефіціара. Це 58-а стаття Закону «Про банки і банківську діяльність», якою встановлюється відповідальність пов’язаної особи за здійснення ризикових операцій або доведення до банкрутства; 57-а стаття Закону «Про господарські товариства», яка надає можливість звернення стягнення на частину майна компанії; і 218-а стаття Кримінального кодексу України про доведення до банкрутства. При цьому, на думку експерта, українське законодавство сьогодні не дозволяє повною мірою реалізувати принцип відповідальності кінцевого вигодонабувача, оскільки за чинними нормами передбачається, що мова йде лише про прямого учасника компанії або орган управління і відповідальність кінцевого власника.

Крім того, через прогалини в законодавстві сьогодні для банків існує безліч проблемних питань, пов’язаних зі стягненням на предмет іпотеки. Зокрема, серед найбільш поширених – свідоме неотримання іпотекодавцем повідомлення про порушення зобов’язання, ризик втрати застави при перехресних іпотеках, наявність арештів на предмет іпотеки.

«Прогалин у нинішньому законодавстві дійсно багато. Для їх усунення необхідний комплексний підхід, упровадження нових, удосконалених законопроектів. Пропозиції за ними були, але Верховна Рада категорично відмовляється будь-що змінювати – минулого року провалено два законопроекти щодо захисту прав кредиторів. Гадаю, всі розуміють, чому це просто невигідно для деяких народних депутатів. Але якщо банки й надалі будуть обмежені в своїх законних правах, говорити про відновлення фінансової системи, розвиток інвестицій в економіку буде неможливо. Банкам насамперед необхідно повертати втрачені за час кризи і військових дій на сході країни активи, і процес повинен стосуватися насамперед тих, хто цілеспрямовано уникає власної відповідальності й по суті працює на руйнацію банківської системи України», – сказала Олена Сукманова.

ОФОРМИТИ ЗАЯВКУ